13 Травня 2026

Чи підлягають мобілізації особи з інвалідністю 3 групи в Україні

Третя група інвалідності встановлюється у випадках, коли у людини наявні помірні, але стійкі порушення функцій організму, що призводять до часткової втрати працездатності або обмежень у повсякденному житті. Як правило, йдеться про зниження працездатності приблизно на рівні 40–65%, коли особа ще може працювати, але вже не в повному обсязі або з певними обмеженнями.

До основних медичних станів, які можуть бути підставою для встановлення третьої групи, належать анатомічні дефекти (зокрема втрата або серйозне порушення функцій органу), стійкі порушення зору, слуху або мовлення, а також хронічні захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та нервової системи. У кожному випадку ключове значення має не лише сам діагноз, а й ступінь його впливу на здатність людини до праці та самообслуговування.

Окремо варто враховувати, що у спірних ситуаціях або при незгоді з рішенням медико-соціальної експертизи можливе оскарження ВЛК, що дозволяє переглянути медичний висновок та захистити права особи відповідно до чинного законодавства України.

Хто може отримати 3 групу інвалідності?

Третя група інвалідності встановлюється особам, у яких є стійкі, але помірні порушення функцій організму, що впливають на працездатність, однак не повністю її втрачають. Це означає, що людина може працювати, але з певними обмеженнями або в полегшених умовах. Встановлення групи здійснюється за результатами медико-соціальної експертизи, яка оцінює загальний стан здоров’я, рівень функціональних порушень та вплив захворювання на повсякденне життя.

особи з хронічними захворюваннями, що прогресують, але не призводять до повної втрати працездатності
люди з наслідками травм або операцій, які частково обмежують рухливість або функції органів
пацієнти з помірними порушеннями серцево-судинної, нервової або ендокринної системи
особи з професійними захворюваннями, які знижують можливість працювати у повному обсязі
люди з довготривалими захворюваннями, які потребують постійного лікування або контролю

Перелік захворювань, які дають право на отримання 3 групи інвалідності

Встановлення третьої групи інвалідності базується на комплексній оцінці медичних показників, які підтверджують стійке та тривале погіршення стану здоров’я людини. Важливо розуміти, що мова йде не про тимчасові стани, а про хронічні або наслідкові порушення, які суттєво впливають на працездатність, але не позбавляють її повністю. Такі стани зазвичай призводять до часткових обмежень у професійній діяльності, необхідності регулярного лікування або зміни умов праці.

серцево-судинні захворювання легкого та середнього ступеня (гіпертонічна хвороба, стабільна ішемічна хвороба серця без ускладнень, наслідки інфаркту міокарда з помірними обмеженнями)
хронічні хвороби органів дихання (бронхіальна астма, хронічний бронхіт, ХОЗЛ початкових та середніх стадій у стабільному стані)
ендокринні порушення, зокрема цукровий діабет 1 або 2 типу з контрольованим перебігом, порушення щитоподібної залози (гіпотиреоз, тиреотоксикоз у компенсованій формі)
захворювання опорно-рухового апарату (остеоартроз, остеохондроз із вираженим больовим синдромом, наслідки переломів, травм хребта або кінцівок, що обмежують рухливість)
неврологічні порушення помірного ступеня (наслідки черепно-мозкових травм, інсультів із частковим відновленням, неврити, радикулопатії, хронічні больові синдроми)
захворювання органів зору (помірне зниження гостроти зору, глаукома початкових стадій, наслідки травм очей)
захворювання органів слуху (стійка втрата слуху помірного ступеня, хронічні отити з ускладненнями)
психічні та невротичні розлади легкої та помірної форми (депресивні епізоди, тривожні розлади, постстресові стани)

Окрім зазначених станів, до переліку можуть також входити інші захворювання або наслідки травм, якщо вони призводять до стабільного зниження працездатності або обмежують можливість повноцінного виконання професійних обов’язків. Медико-соціальна експертиза завжди проводить індивідуальну оцінку кожного випадку, враховуючи не лише діагноз, а й ступінь функціональних порушень, загальний стан організму та прогноз лікування. Саме тому однакові діагнози можуть мати різні експертні рішення залежно від конкретної ситуації пацієнта.

Як проходить медико-соціальна експертиза для встановлення 3 групи

Процедура встановлення інвалідності є комплексною і включає кілька етапів медичного та документального підтвердження стану здоров’я. Важливо розуміти, що рішення МСЕК базується не лише на діагнозі, а й на загальному функціональному стані людини та прогнозі її працездатності.

Спочатку пацієнт звертається до сімейного або профільного лікаря, який проводить первинне обстеження та визначає необхідність направлення на МСЕК. Після цього особа проходить додаткові аналізи, обстеження та консультації спеціалістів.

первинне звернення до лікаря та встановлення попереднього діагнозу
проходження лабораторних та інструментальних обстежень
отримання направлення на медико-соціальну експертизу
подання повного пакету медичних документів до МСЕК
розгляд справи комісією та ухвалення рішення

Після завершення процедури особа отримує офіційний висновок із зазначенням групи інвалідності та рекомендацій щодо праці. Цей документ має юридичну силу та використовується в усіх подальших соціальних і правових процедурах, включно з питаннями військового обліку.

Вплив 3 групи інвалідності на працездатність та повсякденне життя

Третя група інвалідності означає, що людина має обмеження, але зберігає здатність до самостійного життя та часткової трудової діяльності. У більшості випадків такі особи можуть працювати, але за умов полегшеного навантаження або скороченого робочого часу.

обмеження фізичних навантажень
необхідність регулярного медичного контролю
скорочений робочий день або адаптований графік
заборона на важкі або небезпечні види робіт
потреба в реабілітаційних заходах

Попри наявні обмеження, більшість осіб з третьою групою інвалідності можуть вести активне соціальне життя та залишатися економічно незалежними. Важливо лише правильно оцінювати свої можливості та дотримуватися рекомендацій лікарів, щоб не погіршити стан здоров’я.

Відстрочка інвалідам 3 групи

Питання відстрочки від мобілізації для осіб з третьою групою інвалідності вирішується індивідуально та залежить від висновків військово-лікарської комісії. На відміну від осіб із більш тяжкими групами інвалідності, третя група не завжди є автоматичною підставою для звільнення від мобілізації.

медичні документи та висновки МСЕК
результати військово-лікарської комісії
ступінь обмеження працездатності
характер основного захворювання
загальний фізичний стан особи

Таким чином, рішення про відстрочку або мобілізацію завжди приймається на основі комплексної оцінки, а не лише факту встановлення інвалідності. Саме тому важливо мати повний пакет медичних документів та за потреби проходити додаткові обстеження.

Як адвокат може допомогти?

Третя група інвалідності є важливим соціальним статусом, який підтверджує наявність стійких проблем зі здоров’ям, що впливають на працездатність людини. Водночас цей статус не означає повної втрати можливості працювати або автоматичного звільнення від усіх обов’язків, включно з питаннями військового обліку та мобілізації. У більшості випадків такі ситуації потребують уважного аналізу медичних документів та правильного юридичного підходу.

У складних або спірних ситуаціях, пов’язаних із підтвердженням інвалідності, оформленням відстрочки від мобілізації або оскарженням рішень ВЛК чи МСЕК, особливо важливо мати професійну юридичну підтримку. АО «DIPLOMAT» надає комплексний правовий супровід у питаннях військового обліку, мобілізації та захисту прав осіб з інвалідністю. Фахівці допомагають проаналізувати медичні документи, підготувати необхідні заяви, супроводжують клієнтів у взаємодії з ТЦК та СП, а також ефективно оскаржують незаконні або необґрунтовані рішення, забезпечуючи реальний захист законних прав відповідно до чинного законодавства України.

Замовити консультацію